Уривок з книги "Батьківщина наша мала - Котовськ" …У березні 1944-го було зрозумілим, що наші ось-ось розпочнуть бої за визволення Котовська. На місто націлилася 53-я армія Другого Українського фронту, яким командував Маршал СРСР І.С. Конєв. 25-а дивізія мала атакувати ворога із заходу, 94-а — із сходу, 89-а — зайняла позицію в центрі напряму. 29 березня стрілецький полк 89-ї стрілецької дивізії, яким командував О. М. Потьомкін, вийшов на рубіж шосейної дороги Балта-Котовськ. Бої проходили у складних умовах: йшов мокрий сніг, все затягувалось туманом, дороги — розбиті. Навіть танки грузли в болоті, а гармати переносили на руках. Ворог укріпився в багатоповерхових будинках військового містечка. Вранці наші відкрили гарматний вогонь. Стріляла батарея старшого лейтенанта Є.Ашмаркіна. Через кілька годин перші поверхи були захоплені нашими бійцями, по верхніх били гарматними снарядами. 31 березня радянські війська оволоділи Котовськом повністю. Трофеї — 14 цистерн з пальним, 19 вагонів з вугіллям, 3 танки, 122 автомобілі. О.М. Потьомкін їхав по центру міста на коні, його бійців радо вітали котовчани. Полк закінчив свій бойовий шлях у Берліні. Олексію Миколайовичу Потьомкіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу, він дослужився до генерал-лейтенанта, чи не до смерті підтримував тісні, дружні зв'язки з котовчанами… А.Д.Ковальський
(на фото О.М.Потьомкін)
|