Великий російський письменник М. В. Гоголь народився 31 березня 1809 року в с. Сорочинцях, на Полтавщині. Дитинство своє він провів в селі Василівці, поблизу Миргорода. 1828 року, після закінчення Ніжинської гімназії, М. В. Гоголь їде до Петербурга і поступає на службу урядовцем. Перша книга, яка уславила М. В. Гоголя, була — «Вечори на хуторі біля Диканьки». Вийшла вона 1831 року за підписом «Пасічник Рудий Панько». Радо зустрів першу книгу «Вечорів» О. С. Пушкін. Він писав: «Щойно прочитав «Вечори біля Диканьки». Вони вразили мене. Ось справжні веселощі, щирі, невимушені, без манірності, без бундючності. А місцями яка поезія, яка чутливість!». Перебуваючи у Петербурзі, М. В. Гоголь весь час цікавився Україною, її історією. Він написав патріотичну повість «Тарас Бульба», в якій оспівує подвиги запорожців у боротьбі за свою батьківщину, мужність і непереможність українського народу. В середині 30-х років М. В. Гоголь пише ряд творів, де зображує побут дрібних урядовців Петербурга. Це — «Ніс», «Невський проспект», «Шинель» та інші. 1836 року він написав відому комедію «Ревізор», в якій викриває продажність чиновників царської Росії. Найвидатнішим твором М. В. Гоголя є «Мертві душі», написані 1842 року. В цьому творі М. В. Гоголь змалював широку і правдиву картину сучасного йому життя в Росії, викрив усю гнилість поміщицького суспільства. Ціла галерея типів російських поміщиків проходить перед читачем у «Мертвих душах»: нероба-мрійник Манілов; хвастун і бешкетник Ноздрьов; брутальний і хитрий Собакевич; скнара Плюшкін та інші. «Мертві душі» так само, як і інші твори М. В. Гоголя, сповнені палкої любові письменника до своєї рідної землі, до її народу. Письменник у своїх творах викриває поміщиків і водночас з захопленням пише про розум і кмітливість російської людини, про красу рідної мови, про світле майбутнє своєї батьківщини. Творчість М. В. Гоголя — яскраве втілення братнього зв'язку російського і українського народів, спільності їх культур. Микола Васильович Гоголь помер 4 березня 1852 року. Твори його живуть і хвилюють читача силою художнього зображення минулого життя, вірою в могутність російського народу, глибокою любов'ю до рідної країни.
|