П`ятниця, 29.03.2024, 14:50 Вітаю Вас Гість

Меню сайту
Категорії розділу
Особистість [3]
Події [3]
Відеоматеріали [0]
Шляхи історії [2]
Статистика
Яндекс.Метрика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Статті » Моя республіка » Події

До 21-ої річниці незалежності України
Ось і минула сумна дата розпаду нашої Батьківщини – могутнього і величного СРСР. Вже 21 рік ми занурюємось в болото «незалежності». Незалежності від розуму та совісті, від розвитку та достатку, від робочих місць та власного житла, від славного минулого та майбутнього. Як один із дарів цієї так званої незалежності ми получили Гімн України. Дехто ним пишається, дехто навіть вивчив його текст, але тих, хто поважає цей гімн дуже й дуже мало. Бо поважати його нема за що.
Чому треба заборонити антиукраїнський Гімн України на слова Павла Чубинського?
Гімн України на слова П.Чубинського за змістом не відповідає загально прийнятим нормам моралі, принципам цивілізованої держави, канонам християнської віри та Конституції України.
Розглянемо текст гімну послідовно і по суті:
«Ще не вмерла України і слава, і воля», – одразу виникає думка про швидке наближення смерті і слави, і волі, і України. З першої ж строки автор закладає подвійний зміст, примушуючи українців жити в постійному очікуванні безславної смерті своєї Батьківщини.
«Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля», - а тут йдеться про молодих людей чоловічої статі. Виходить, що українським жінкам, дітям, та громадянам похилого віку доля вже ніколи не посміхнеться? Цікаве у автора бачення майбутнього українського суспільства.
«Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці», – ймовірні вороженьки будуть самі собою випаровуватись? І звідки вони візьмуться? Що це за вороженьки? Ось так зомбуючи мозок, нам нав’язують думки про постійну присутність ворога, про його перманентний пошук.
«Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці», – одразу виникає до «братви» запитання: «Якщо є пани, то мають бути й кріпаки (батраки, холопи, раби)? І хто ж буде кріпаками на панщині? Ви, браття, запануєте, а що буде з тими, хто не є ні вашим братом, ні паном, хто не має батраків на тисячами вкрадених гектарах української землі  та не має палаців на схилах Карпат? І знову-таки панувати будуть виключно брати. А сестри як? Чи це панування буде по зразку гітлерівської політично-військової структури SS, куди жінкам вхід був практично заборонений?
«Душу й тіло ми положим за нашу свободу», – ось ми й дійшли до сатанинської частини тексту. Згідно канонам православної віри, жоден віруючий не може просто так віддати свою душу, бо душа належить тільки Богу. Віруючий, який зрадив свого Бога, може лише продати свою душу Сатані, що успішно роблять ті, хто лицемірно й показово натягнувши вишиванку співає цей гімн, та ще й рукою тримається за серце. Українські буржуазні націоналісти на кожному кроці брешуть про свою набожність і любов до людей, та замість заводів, ВУЗів, лікарень та дитсадків на кожній трамвайній зупинці будують храми, але при цьому вони плюють на свого Бога і свою релігію, підтверджуючи цим гімном, що вони легко віддадуть свою душу. Ці христопродавці ще й закликають й усіх українців «положити» свої душі.
«І покажем, що ми, браття, козацького роду», – про ігнорування ролі жінки в будівництві держави вже сказано вище. Та виникає ще одне запитання: як будуть у багатонаціональній країні доводити свою причетність до козацького роду руські, русини, татари, молдовани, євреї, угорці, поляки, болгари, гагаузи, роми та багато інших громадян України? А якщо хтось не зможе показати, що він козацького роду, то що з ним буде? Мабуть відрубають голову, як у славні козацькі часи.
«Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому», – якщо писати правильно, то назва ріки не Сян, а Сан. Ріка Сан починається на західному кордоні Львівської області і протікає через східні землі Польщі та вливається в ріку Вісла, а далі вже води Сана змішуючись з водами Вісли впадають у Балтійське море. Так як по Сану тече українська вода, то й берега вздовж Сану мають бути тільки українськими. Українські води Сану вливаються у Віслу, то й води Вісли мабуть теж повинні належати Україні? Ну, а далі аж до берегів Балтики. Ось така має бути Україна, від моря до моря!
З Доном справа ще цікавіша! Ріка Дон починається біля міста Новомосковськ (200км. від Москви) в Тульській області, потім вона протікає через Липецьку, Воронежську, Волгоградську, та Ростовську області. Якщо сприймати гімн як заповіт, як заклик до дії, то воріженьків і на Заході, і на Сході ми собі вже знайшли, і великої, затяжної та кровопролитної війни нам не уникнути. Ще за помаранчевих часів гетьманства пана президента Ющенка на одному з телеканалів пан Тягнибок відверто заявляв, що Кубань – це українська земля і якщо «Свобода» прийде до влади, то Росії буде пред’явлений ультиматум щодо повернення не тільки Дону, а й Кубані. В такому разі виникає запитання: а чи посміхнеться доля «браттям молодіїм» і чи згинуть наші вороженьки, як роса на сонці? Мабуть, що тоді скоріше згине сама Україна та значна частина її громадян.
Остання строчка гімну звучить так: «України слава стане поміж ворогами», – з цих останніх слів ми бачимо, що до кінця, до останнього слова нам нав’язують присутність ворогів з усіх сторін! І якщо є ворог, то з ним треба воювати. І з цих останніх слів ми бачимо, що вороги будуть вічні, що навіть коли стане слава України, то стане вона саме між ворогами. Якесь безкінечне замкнуте вороже коло. Якщо постійно усі наші сусіди є нашими ворогами, то, може, справа в нас самих, а не в сусідах, поміж яких нас постійно кличуть у «бій кривавий від Сяну до Дону?»
Історія вже має один яскравий приклад «відродження нації» і її бажання панувати від Ламаншу до Уралу слідуючи заповітам прописаним саме для цієї нації в «Майн Кампф». Чи хочемо ми повторити ті ж самі помилки?

Олександр, м.Чернівці
Категорія: Події | Додав: Мелс (25.08.2012)
| Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
1 Комсорг  
0
Так, історія має приклади спроб панування та відродження імперії. Ми відчуваємо це зараз на своїй шкурі. Наша держава не вважала їх ворогами (тому й кордони були відкриті), але імператор вирішив загарбати землі нашої держави а саму державу знищити, заморити народ затяжною війною, зганьбити своєю відвертою брехнею. Але наш народ підняв голову і замітьте, не з примусу, заспівав гімн України і пішов боронити свою землю від того, хто захоплюється "великим талантом Гебельса" і відвето про це каже на зустрічі з представника народу, який зазнав холокосту. Вороги України вимруть а цей гімн буде жити у віках.

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Наші кнопки


Друзі сайту
ЛІВА.com.ua Об'єднання БОРОТЬБА РОТ ФРОНТ ОКТЯБРЬ24 Рабкор.ру
Copyright MyCorp © 2024 Безкоштовний хостинг uCoz