| Меню сайту |
| Категорії розділу | |||
|
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Форма входу |
| Головна » Статті » СРСР » Література |
ПІСНЯ ПРО БУРЕВІСНИКА
 Над простором сивим моря вітер зграї хмар збирає. Поміж хмарами і морем гордо рине Буревісник, чорній блискавці подібний.То крилом черкає хвилю, то стрілою мчить до хмари; він кричить, і хмари чують радість в покрикові смілім. В крику тім — жадоба бурі. Силу гніву, промінь палу, тверду певність перемоги чують хмари в крику птиці. Чайки стогнуть — чують бурю, стогнуть, мечуться над морем і на дні свій жах готові перед бурею сховати. І гагари також стогнуть — їм, гагарам, не збагнути насолод боїв життьових: грім ударів їх лякає. Дурень-пінгвін тіло сите в скелях боязко ховає... Тільки гордий Буревісник рине сміливо і вільно над пінястим сивим морем. Все хмурніше й нижче хмари опускаються над морем, і співають, рвуться хвилі в височінь назустріч грому. Грім гуркоче. В піні гніву стогнуть хвилі з вітром в спорі. Ось в міцні обійми вітер зграї хвиль схопив і кинув дужим розмахом могутнім в лютім безумі на скелі, розбиваючи на порох хвиль громаддя смарагдові. Буревісник з криком рине, чорній блискавці подібний; як стріла, він нижче хмари, піну хвиль крилом зриває. Ось шугає він, як демон, — гордий, чорний демон бурі, — і сміється, і ридає... З хмар безсилих він сміється, він од радості ридає. В гніві грому, чуйний демон, він давно утому чує. О, він певний, що не скрити хмарам сонця, — ні, не скрити! Вітер виє... Грім гуркоче... Синім полум'ям палають зграї хмар над виром моря. Море ловить блискавиці і в своїй безодні гасить. Мов огненні змії, в'ються, потопаючи у морі, блискавиць ясні відблиски. Буря! Скоро вдарить буря! То сміливий Буревісник гордо рине в блискавицях над ревучим гнівно морем, то кричить пророк звитяги: — Хай ще дужче вдарить буря!.. М. Горький
| |
| | Коментарі: 6 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |
| Пошук |
| Наші кнопки |
|
| Друзі сайту |
|