| Меню сайту |
| Категорії розділу | |||
|
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Форма входу |
| Головна » Статті » СРСР » Особистість |
ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ ГЕРЦЕН
 О. І. Герцен — один з найвидатніших російських письменників, за висловом В. І. Леніна, «відіграв велику роль у підготовці російської революції».Олександр Іванович Герцен народився 6 квітня 1812 р. в Москві. Він зростав і вчився в той час, коли, за його словами, «великий Пушкін був царем-володарем літературного руху». На молодого Герцена велике враження справило повстання декабристів. Декабристи поставали перед Герценом в образах богатирів, кованих з чистої сталі з голови до ніг, воїнів-подвижників, що вийшли свідомо на явну загибель, щоб розбудити, до нового життя молоде покоління, як казав В. І. Ленін. «Декабристи розбудили Герцена. Герцен розгорнув революційну агітацію», писав В. І. Ленін. Герцен говорив про себе: «Росіянин народженням, росіянин вихованням, росіянин серцем своїм». Разом з своїм другом, поетом М. Огарьовим, Герцен дав в 1828 році в Москві, на Воробйових горах, клятву — боротися з гнобленням і рабством. І він виконав її. В Московському університеті, де він учився, Герцен створив гурток, в якому проповідувались ідеї розвитку Росії без царя і кріпосництва. 1834 року Герцен був заарештований, його вислали у Вятку, потім у Владимир і Новгород. В. І. Ленін писав про Герцена, що у кріпацькій Росії 40-х років XIX віку Герцен зумів піднестися на таку височінь, що став врівень з найвидатнішими мислителями свого часу. В 40-х роках Герцен написав свої відомі художні твори «Хто винен?», «Сорока-злодійка», «Доктор Крупов», в яких засудив кріпосницький лад. 1847 року, переслідуваний царизмом, Герцен виїздить за кордон як політичний емігрант. В 1850 році цар зажадав повернення Герцена. Герцен відмовився їхати в Росію, де його чекали тюрма і заслання в Сибір. Герцен писав своїм бойовим друзям в Росії: «Я тут корисніший, я тут безцензурне слово ваше, ваш вільний орган». Він пише політичні, філософські твори й друкує їх, нелегально пересилаючи в Росію. 1852 року Герцен починає писати свій автобіографічний твір «Былое и думы» — один з найвизначніших творів російської літератури.  1853 року Герцен засновує «Вільну російську друкарню», в якій друкує революційні статті і книги. 1855 року починає друкувати щорічну збірку «Полярна зоря», а з липня 1857 року щомісячні додатки до неї — «Ко-локол». Чернишевський писав Герцену: «Хай ваш «Колокол» благовістить не до молебня, а дзвонить на сполох! До сокири кличте Русь!».В. І. Ленін писав про Герцена: «Він звернув свій погляд не до лібералізму, а до Інтернаціоналу, яким керував Маркс, до того Інтернаціоналу, який почав «збирати полки» пролетаріату, об'єднувати «світ робітничий». 21 січня 1870 року О. І. Герцен помер. Герцен глибоко вірив у російський народ, в його щасливе майбутнє. Все його життя було самовідданим служінням народові і революції. В. І. Ленін писав про те, що, шануючи Герцена, «пролетаріат вчиться на його прикладі великого значення революційної теорії; — вчиться розуміти, що безмежна відданість революції і звернення з революційною проповіддю до народу не гине навіть тоді, коли цілі десятиріччя відділяють посів від жнив...». Нічого не робиться само собою, без зусиль і волі, без жертв і праці. О.І. ГЕРЦЕН | |
| | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |
| Пошук |
| Наші кнопки |
|
| Друзі сайту |
|