Василь Іванович Чапаєв народився 28 січня 1887 року в сім'ї столяра в селі Будайці, Казанської губернії. Дитячі та юнацькі роки провів він у важкій праці і злиднях. В 1909 році він був узятий на військову службу в царську армію. Кілька років Чапаєв пробув на фронтах імперіалістичної війни. Восени 1917 року Чапаєв вступає до більшовицької партії, бере активну участь у боротьбі за встановлення радянської влади на Заволжі, формує загони Червоної гвардії і потім 25-у дивізію, на чолі якої проводить кілька успішних боїв проти білокозаків. Чапаєвська 25-а дивізія, в числі кращих військових з'єднань молодої радянської республіки, була кинута проти армії Колчака. 9 червня 1919 року Чапаєвська дивізія визволила Уфу. За цю операцію Чапаєва було нагороджено орденом Червоного Прапора. Згодом чапаєвські полки оволоділи Уральськом і переслідували відступаючі частини противника. Білі, втративши будь-яку надію на розгром частин Червоної Армії, поставили перед собою мету — знищити легендарного народного героя. На світанку 5 вересня 1919 року білі несподівано атакували Лбіщенськ, де перебував Чапаєв з своїм штабом. Чапаєв з групою бійців вступив у бій, особисто ведучи вогонь з кулемета по противнику і від-биваючи одну атаку за одною. Бій тривав понад три години. Білі притиснули чапаєвців до ріки Урал. Тоді поранений Чапаєв вирішив переплисти ріку з своїми солдатами. Перепливаючи через Урал під запеклим кулеметним і гарматним обстрілом ворога, Чапаєв потонув у хвилях ріки. Ім'я Чапаєва стало гордістю всього Радянського Союзу. Іменем славного героя названа 25-а дивізія Радянської Армії, міста, села, фабрики, колгоспи, школи.
|