Міжнародний жіночий день — 8 березня — був установлений за пропозицією Клари Цеткін на міжнародній конференції соціалісток, яка відбулася в Копенгагені (Данія) в 1910 році. Трудящі жінки нашої країни вперше відзначили цей день напередодні першої імперіалістичної війни в 1913 році. Тільки після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції 8 березня стало святкуватися у нас вільно. Радянська влада не тільки визволила трудящу жінку колишньої царської Росії від віковічного гноблення експлуататорів, а й урівняла її в правах з чоловіком. Понад 90 років минуло з того часу, як жінка з безправної, затурканої і темної рабині, якою вона була до революції, стала повноправним громадянином єдиної в світі Радянської країни. «...жінки становлять половину населення нашої країни, — говорив на XVII з'їзді ВКП(б) товариш Сталін, — вони становлять величезну армію праці, і вони покликані виховувати наших дітей, наше прийдешнє покоління, тобто нашу майбутність. ...Ось чому ми повинні вітати ростущу громадську актив-ність трудящих жінок і їх висування на керівні пости, як безсумнівну ознаку росту нашої культурності» (Й. Сталін. Питання ленінізму, стор. 390, вид. 11-е.) . Активну участь беруть жінки у творчій праці радянського народу. Немає такої галузі промисловості, транспорту, науки, культури, мистецтва, де б жінка не відігравала видатної ролі. Велика роль жінки і в сільському господарстві. Особливо виявили себе жінки у грізні роки Великої Вітчизняної війни. Boни самовідданою працею на заводах, фабриках і в сільському господарстві допомагали нашій армії: постачали озброєння, продовольство, забезпечували сировиною промисловість. Однак не тільки своїми трудовими подвигами в тилу відзначились жінки. Історія Великої Вітчизняної війни знає чимало прикладів чудового героїзму жінок — воїнів, партизанок, підпільниць. Близько 120 тисяч орденів і медалей вручено жінкам за їх участь у боях проти фашистсько-німецьких загарбників. 62 жінкам присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Ніколи не зітруться з пам'яті народної імена молодих патріоток, які героїчно загинули за Батьківщину — Зої Космодем'янської, Лізи Чайкіної, Люби Земської, Лялі Убийвовк, імена героїчних дівчат Краснодона. Радянські жінки брали активну участь і в післявоєнному будівництві. Мільйони їх працювали на фабриках, заводах, транспорті і в сільському господарстві. Близько 900 тисяч жінок вчителювали. Серед лауреатів Сталінської премії — багато жінок. Із 49 перших Героїв Соціалістичної Праці — передовиків сільського господарства — 22 жінки, з них 9 — з України. Багаті колгоспні урожаї в значній мірі вирощені жіночими руками. Більшовицька партія і Радянський уряд невтомно дбали про народ, про трудящих жінок-матерів. Жінки-матері нагороджувались урядом орденом «Материнська слава» і «Медаллю материнства». Високе звання «Матері-героїні» з гордістю носять тисячі радянських жінок. Жінки Радянського Союзу і країн народної демократії йшли в авангарді міжнародного демократичного руху жінок за мир. В цей нелегкий час хочеться привітати всіх жінок України з цим святом боротьби за свої права! Тільки згуртувавшись разом звільнимо нашу країну від соціального гніту дикого капіталу!
|