Видатна українська поетеса Леся Українка — Лариса Петрівна Косач-Квітка — народилася 25 лютого 1871 року в м. Новоград-Волинську. Дитиною привезли її до Києва вчитися. Вихована на зразках народної творчості, вона змалечку полюбила поетичне слово. Зачитуючись книгами, маленька Лариса все частіше запитувала старших: чому існує така неправда, що одні надто багаті, хоч зовсім не працюють, а інші — навпаки, працюючи з ранку і до ночі, лишаються напівголодними, бідняками. Л. Українка з тринадцяти років почала писати поезії. Ще дівчинкою написала вона вірш «Пам'яті Шевченка», який потім поклав на музику видатний український композитор Микола Віталійович Лисенко. Вірші Лесі Українки, написані в 17—18 років, уже мали виразно громадський характер. Тяжка виснажлива хвороба в молодості прикувала поетесу на довгі роки до ліжка. Це не дало змоги Лесі Українці брати особисту участь у революційній боротьбі. Але поетеса своїм натхненним і палким словом кликала трудящих до помсти гнобителям народу. Вона прагнула зробити своє поетичне слово таким, як «тверда криця», як «гострий безжалісний меч, той, що здійма вражі голови з плеч». Леся Українка непохитно вірила в світле майбутнє трудящих. Найулюбленіші герої Лесі Українки — це непримиренні борці, які ніколи не відступають від своїх цілей і борються за щастя народу. Мужній і сильний голос поетеси звучить в її поемах «Роберт Брюс», «Стара казка», де оспівуються герої, які безмежно люблять свій народ і віддають усі сили боротьбі за його визволення. У вірші «Напис на руїні» Л. Українка оспівує безсмертну велич народу. Леся Українка чуйно прислухалася до всього передового і прогресивного в тогочасній російській літературі і друкувала свої статті в журналі «Жизнь», в якому брали участь В. І. Ленін і О. М. Горький. Л. Українка видавала українською мовою революційну літературу. В одній статті вона розповіла українським робітникам про К. Маркса і Ф. Енгельса і закликала робітників добиватися своїх політичних прав із зброєю в руках. У драмі «Осіння казка» Леся Українка змалювала героїзм революційних робітників. Полум'яний патріот, Леся Українка любила український народ і ненавиділа українських буржуазних націоналістів, пристрасно закликала до дружби і єднання з російським народом. В 1907—1912 роках Леся Українка створила найкращі свої п'єси: «Кассандра», «Лісова пісня», «Адвокат Мартіан», «Камінний господар». Леся Українка залишила нам величезну літературну спадщину: кілька сотень ліричних поезій, десять поем, близько двадцяти драматичних творів, оповідання, повісті і ряд статей на літературні теми. Леся Українка створила образи сильних, полум'яних борців, чистих своїми думками і почуттями, з непохитним прагненням до свободи. Творчість Л. Українки відіграла велику роль у розвитку української літератури. Леся Українка померла 1 серпня 1913 року. Більшовицька газета «Правда» писала з приводу її смерті: «Добра вічна пам'ять письменниці — другові робітників». Радянські народи люблять Лесю Українку, яка весь свій могутній талант віддала справі боротьби за щастя трудящих.
|