7 травня радянський народ відзначає день народження генія російської музики – Петра Ілліча Чайковського.
«В російському мистецтві йому належить друге місце після Льва Толстого», писав А. П. Чехов про Чайковського.
В. І. Ленін дуже любив музику Чайковського.
Творчість Чайковського пройнята глибокою і щирою любов’ю до своєї батьківщини і свого народу, правдивістю і величною простотою. Чайковський писав: «Я пристрасно люблю все російське, російську людину, російську мову, російський розум, російську красу облич… Ось чому мене глибоко обурюють ті пани, які ладні помирати з голоду в будь-якому куточку Парижа, які з такою насолодою лають усе російське. Людей цих я ненавиджу, вони топчуть у багно те, що нечувано дорого мені».
Ніколи ще жодна людина в світі не лишала після себе такої величезної спадщини. Ця спадщина — вчення Маркса, його геніальні думки — зброя, яку він лишив пролетаріатові для боротьби за щастя всього людства.
Передові люди в різних країнах світу ще задовго до Маркса думали про те, як визволити трудящих від пригноблення і експлуатації. Деякі з них вигадували різні плани перебудови людського суспільства. В своїх творах вони описували чудові міста, розкішні будинки, в яких живуть щасливі люди. В цих містах нема дармоїдів, нема експлуататорів, там всі гуртом працюють і одержують насолоду від своєї праці.
5 травня 1922 року, в десяту річницю «Правды», був проведений Всеросійський день преси. Відтоді в нашій країні 5 травня щороку святкували День більшовицької преси.
Із сторінок «Правды» більшовицька партія щодня розмовляла з народом. За допомогою газет партія виховувала радянських людей, закликала і вела їх на самовіддану працю, на трудові й бойові подвиги.
Це було в 1889 році, коли на Паризькому конгресі соціалістів усіх країн постановили робітники саме сьогодні, в день Першого травня, коли природа прокидається від зимової сплячки, ліси і гори зеленіють, поля і луки вкриваються квітами, сонце починає тепліше гріти, у повітрі відчувається радість оновлення, а в природі все грає і тішиться, — вони вирішили саме сьогодні заявити всьому світові голосно і відкрито, що робітники несуть людству весну і визволення від кайданів капіталізму, що робітники покликані оновити світ на основі свободи і соціалізму.
Кулібін працював в Академії 30 років. Його праці одержали високу оцінку у видатних вчених. «Інструментальна, токарна, слюсарна, барометронна палати», що працювали під керів-ництвом Кулібіна, постачали вченим і всій Росії різноманітні прилади. «Зроблено Кулібіним» — цю марку можна було побачити на значній кількості наукових приладів, що були тоді у вжитку.
В. І. Ленін писав про Герцена, що у кріпацькій Росії 40-х років XIX віку Герцен зумів піднестися на таку височінь, що став врівень з найвидатнішими мислителями свого часу.
В 40-х роках Герцен написав свої відомі художні твори «Хто винен?», «Сорока-злодійка», «Доктор Крупов», в яких засудив кріпосницький лад.
Бій стався в неділю, 5 квітня 1242 р. Закуті в залізо німецькі хрестоносці за своїм звичаєм построїли свої війська у вигляді трикутника, вістрям до росіян. У відповідь на це Олександр атакував ворога головним чином з флангів. Почався лютий бій. Німецькі війська зазнали нечуваного розгрому. Багато було забито, інші потонули або потрапили в полон. Рештки війська тікали аж до Риги.